поляканий
ПОЛЯ́КАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поляка́ти 1.
* Образно. Як поллється з літаків напалм На полякане до смерті листя й квіти, Не втечу з-під гордовитих пальм – Тут за їхнє щастя я готов згоріти! (Д. Павличко);
// у знач. прикм.
Полякані люди одступають у ліс (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поляканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полякати 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поляканий — поля́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поляканий — ПОЛЯ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поляка́ти 1. *Образно. Як поллється з літаків напалм На полякане до смерті листя й квіти, Не втечу з-під гордовитих пальм — Тут за їхнє щастя я готов згоріти! (Павл., Пальм. віть, 1962, 14); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах