поліпропілен
поліпропіле́н
-у, ч., хім.
Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошку, характеризується високими механічними й термічними властивостями і використовується для виробництва волокон, плівок, труб.
Великий тлумачний словник сучасної української мови