поліпропілен

ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч.

Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями.

До числа нових матеріалів, одержаних стереоспецифічною полімеризацією, належить, передусім, поліпропілен, що знайшов широке застосування в промисловості, яка виготовляє волокна, плівки (з наук.-попул. літ.);

Дуже тонка, міцна і цілком прозора плівка з поліпропілену може служити відмінним пакувальним матеріалом для харчових продуктів, насіння та різних технічних виробів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. поліпропілен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошку, характеризується високими механічними й термічними властивостями і використовується для виробництва волокон, плівок, труб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поліпропілен — поліпропіле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. поліпропілен — поліпропіле́н (від полі... і пропілен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації пропілену. З П. виробляють волокна, плівки, посуд, труби тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. поліпропілен — ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями.  Словник української мови в 11 томах