поліпропілен
ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч.
Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями.
До числа нових матеріалів, одержаних стереоспецифічною полімеризацією, належить, передусім, поліпропілен, що знайшов широке застосування в промисловості, яка виготовляє волокна, плівки (з наук.-попул. літ.);
Дуже тонка, міцна і цілком прозора плівка з поліпропілену може служити відмінним пакувальним матеріалом для харчових продуктів, насіння та різних технічних виробів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліпропілен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошку, характеризується високими механічними й термічними властивостями і використовується для виробництва волокон, плівок, труб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліпропілен — поліпропіле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поліпропілен — поліпропіле́н (від полі... і пропілен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації пропілену. З П. виробляють волокна, плівки, посуд, труби тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- поліпропілен — ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями. Словник української мови в 11 томах