поліпропілен

поліпропіле́н

(від полі... і пропілен)

високомолекулярна сполука, продукт полімеризації пропілену. З П. виробляють волокна, плівки, посуд, труби тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпропілен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошку, характеризується високими механічними й термічними властивостями і використовується для виробництва волокон, плівок, труб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліпропілен — поліпропіле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліпропілен — ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями. Словник української мови у 20 томах
  4. поліпропілен — ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями. Словник української мови в 11 томах