поліпропілен

ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями.

До числа нових матеріалів, одержаних стереоспецифічною полімеризацією, належить, передусім, поліпропілен, що знайшов широке застосування в промисловості, яка виготовляє волокна, плівки (Наука.., 11, 1963, 8);

Дуже тонка, міцна і цілком прозора плівка з поліпропілену може служити відмінним пакувальним матеріалом для харчових продуктів, насіння та різних технічних виробів (Веч. Київ, 21 .VIII 1957, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпропілен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошку, характеризується високими механічними й термічними властивостями і використовується для виробництва волокон, плівок, труб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліпропілен — поліпропіле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліпропілен — ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями. Словник української мови у 20 томах
  4. поліпропілен — поліпропіле́н (від полі... і пропілен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації пропілену. З П. виробляють волокна, плівки, посуд, труби тощо. Словник іншомовних слів Мельничука