поліпропілен

поліпропіле́н

(від полі... і пропілен)

високомолекулярна сполука, продукт полімеризації пропілену. З П. виробляють волокна, плівки, посуд, труби тощо.

Значення в інших словниках

1. поліпропілен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошку, характеризується високими механічними й термічними властивостями і використовується для виробництва волокон, плівок, труб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поліпропілен — поліпропіле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. поліпропілен — ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями.  Словник української мови у 20 томах
4. поліпропілен — ПОЛІПРОПІЛЕ́Н, у, ч. Високомолекулярна сполука з пропілену, яка має вигляд білого порошка і характеризується високими механічними та термічними властивостями.  Словник української мови в 11 томах