поліція
полі́ція
-ї, ж.
1》 Система особливих органів державного управління для охорони існуючого ладу і встановленого порядку.
|| Під час Великої Вітчизняної війни – система таких органів управління в тимчасово окупованих фашистами районах.
|| розм. Будинок, приміщення, де розміщені такі органи.
2》 збірн. Особи, які служать у таких органах; поліцаї.
Великий тлумачний словник сучасної української мови