помирати
помира́ти
-аю, -аєш, недок., померти, -мру, -мреш, док.
1》 Переставати жити, ставати мертвим.
|| Гинути, звичайно передчасно (від підступних дій кого-небудь, у бою, від нещасного випадку і т. ін.).
|| рідко. Здихати (про тварин).
2》 перен. Втрачати ознаки життя, ставати безжиттєвим; завмирати.
|| Утрачати колишнє значення, колишню силу, важливість.
3》 перен. Втрачати політичну або економічну могутність; занепадати.
|| Втрачатися, зникати.
|| розм. Переставати лунати; затихати.
4》 розм. Втрачати сили, знемагати під дією якого-небудь сильного почуття, відчуття і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови