1. Великий тлумачний словник сучасної мови

помирати

помира́ти

-аю, -аєш, недок., померти, -мру, -мреш, док.

1》 Переставати жити, ставати мертвим.

|| Гинути, звичайно передчасно (від підступних дій кого-небудь, у бою, від нещасного випадку і т. ін.).

|| рідко. Здихати (про тварин).

2》 перен. Втрачати ознаки життя, ставати безжиттєвим; завмирати.

|| Утрачати колишнє значення, колишню силу, важливість.

3》 перен. Втрачати політичну або економічну могутність; занепадати.

|| Втрачатися, зникати.

|| розм. Переставати лунати; затихати.

4》 розм. Втрачати сили, знемагати під дією якого-небудь сильного почуття, відчуття і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помирати — помира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помирати — УМИРАТИ, гинути, вул. здихати, подихати, ід. простягати ноги, покидати білий світ; (- звук) завмирати; (- державу) занепадати; док. ПОМЕРТИ, переставитися, опрягтися, лягти на лаву, ур. скінчити <�тернистий> шлях, започити. Словник синонімів Караванського
  3. помирати — ПОМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМЕ́РТИ, мру́, мре́ш, док. 1. Переставати жити, ставати мертвим. Добрі помирають, а діла їхні живуть (приказка); [Демко:] Один змалку працює, у праці і помира, і дітям в нащадок зоставля одну тільки гірку працю... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. помирати — вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо́ смі́ху. Дуже сміятися. Чітко буде видно на ній (кіноплівці), як виходять на дистанцію люди в мішках, біжать, плутаються, падають, а судді-вчительки та шефи з морського порту вмирають зо сміху. Фразеологічний словник української мови
  5. помирати — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. помирати — Помира́ти, -ра́ю, -ра́єш; поме́рти, -мру́, -мре́ш; поме́р, -ме́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. помирати — ПОМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМЕ́РТИ, мру́, мре́ш, док. 1. Переставати жити, ставати мертвим. Добрі помирають, а діла їхні живуть (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах