понапинати

понапина́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось.

|| Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Понапинати дроти.

|| Поставити, влаштувати багато чого-небудь (палаток, тентів і т. ін.).

2》 розм. Надягти що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось.

Значення в інших словниках

1. понапинати — понапина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понапинати — ПОНАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (С. Васильченко); // Натягнувши, закріпити багато чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. понапинати — ПОНАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (Вас., II, 1959, 144); // Натягнувши, закріпити багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. понапинати — Понапина́ти, -на́ю, -єш гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна.  Словник української мови Грінченка