Значення в інших словниках
-
понаробляти —
понаробля́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
понаробляти —
ПОНАРОБЛЯ́ТИ див. понаро́блювати.
Словник української мови у 20 томах
-
понаробляти —
ПОНАРОБЛЯ́ТИ див. понаро́блювати.
Словник української мови в 11 томах
-
понаробляти —
Понаробля́ти, -ля́ю, -єш гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.
Словник української мови Грінченка