Словник української мови в 11 томах

понаробляти

ПОНАРОБЛЯ́ТИ див. понаро́блювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. понаробляти — понаробля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понаробляти — див. понароблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаробляти — ПОНАРОБЛЯ́ТИ див. понаро́блювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. понаробляти — Понаробля́ти, -ля́ю, -єш гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.  Словник української мови Грінченка