понтифіки

понти́фіки

-ів, мн.

Члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі.

Значення в інших словниках

1. понтифіки — ПОНТИ́ФІКИ, ів. 1. У Стародавньому Римі – члени найвищої колегії жерців. 2. рідко. Поміст, настил.  Словник української мови у 20 томах
2. понтифіки — понти́фіки (лат. pontifices, від pons – поміст, настил і facio – роблю) члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі.  Словник іншомовних слів Мельничука