понтифіки
понти́фіки
-ів, мн.
Члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понтифіки — ПОНТИ́ФІКИ, ів. 1. У Стародавньому Римі – члени найвищої колегії жерців. 2. рідко. Поміст, настил. Словник української мови у 20 томах
- понтифіки — понти́фіки (лат. pontifices, від pons – поміст, настил і facio – роблю) члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі. Словник іншомовних слів Мельничука