понтифіки

понти́фіки

(лат. pontifices, від pons – поміст, настил і facio – роблю)

члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понтифіки — -ів, мн. Члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понтифіки — ПОНТИ́ФІКИ, ів. 1. У Стародавньому Римі – члени найвищої колегії жерців. 2. рідко. Поміст, настил. Словник української мови у 20 томах