понтифіки

ПОНТИ́ФІКИ, ів.

1. У Стародавньому Римі – члени найвищої колегії жерців.

2. рідко. Поміст, настил.

Значення в інших словниках

1. понтифіки — -ів, мн. Члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. понтифіки — понти́фіки (лат. pontifices, від pons – поміст, настил і facio – роблю) члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі.  Словник іншомовних слів Мельничука