понурість

пону́рість

-рості, ж.

1》 Стан за знач. понурий 2), 3).

2》 Властивість за знач. понурий 1), 4).

Значення в інших словниках

1. понурість — пону́рість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. понурість — ПОНУ́РІСТЬ, рості, ж. 1. Стан за знач. пону́рий 2, 3. В далеких контурах людей і коней вчувається тяжка понурість (М. Стельмах); А ти ще, друже, прагнеш розвіяти Мою понурість і звеселить мене (М. Зеров). 2. Властивість за знач. пону́рий 1, 4. Її трохи відштовхувала його понурість (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
3. понурість — ПОНУ́РІСТЬ, рості, ж. 1. Стан за знач. пону́рий 2, 3. В далеких контурах людей і коней вчувається тяжка понурість (Стельмах, І, 1962, 45); А ти ще, друже, прагнеш розвіяти Мою понурість і звеселить мене (Зеров, Вибр., 1966, 338). 2. Властивість за знач.  Словник української мови в 11 томах
4. понурість — Понурість, -рости ж. Угрюмость. Желех.  Словник української мови Грінченка