Великий тлумачний словник сучасної мови

поняньчити

поня́ньчити

-чу, -чиш, док., перех.

Няньчити якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поняньчити — поня́ньчити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поняньчити — ПОНЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, док., кого. Няньчити якийсь час. [Лукерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани та дуже бідкається, що нікому поняньчити дитину... (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. поняньчити — ПОНЯ́НЬЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Няньчити якийсь час. [Лукерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани та дуже бідкається, що нікому поняньчити дитину… (Кроп., II, 1958, 273).  Словник української мови в 11 томах