поокремо

поокре́мо

присл., рідко.

Кожний окремо, нарізно.

Значення в інших словниках

1. поокремо — поокре́мо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. поокремо — ПООКРЕ́МО, присл., рідко. Кожний окремо, нарізно. Тільки спільне порозуміння .. може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські (І. Франко); Чи війна чи інше щось стало на перепоні, так і не зійшлися [Лукія і Дорошенко], так і носять свою любов поокремо (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. поокремо — ПООДИ́НЦІ (окремо один від одного, не разом), НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ПООКРЕ́МО розм., ПОЄДИ́НЦІ діал., ПО́РІВЦІ діал. — Кожному поодинці важко чогось домагатися, то треба гуртом (Б.  Словник синонімів української мови
4. поокремо — ПООКРЕ́МО, присл., рідко. Кожний окремо, нарізно. Тільки спільне порозуміння.. може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські (Фр.  Словник української мови в 11 томах