поокремо

ПООДИ́НЦІ (окремо один від одного, не разом), НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ПООКРЕ́МО розм., ПОЄДИ́НЦІ діал., ПО́РІВЦІ діал. — Кожному поодинці важко чогось домагатися, то треба гуртом (Б. Грінченко); От як так одна душа другу знайшла, що як сестри собі рідненькі, як серце з серцем здружилось, то вже їм і не можна нарізно жити (Г. Квітка-Основ'яненко); Життя в цих людей відкрите, живуть поокремо, а якось ніби й спільно, на видноті (О. Гончар); Хлопці йдуть поєдинці, розважним кроком (Леся Українка); Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові порівці (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. поокремо — поокре́мо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. поокремо — присл., рідко. Кожний окремо, нарізно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поокремо — ПООКРЕ́МО, присл., рідко. Кожний окремо, нарізно. Тільки спільне порозуміння .. може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські (І. Франко); Чи війна чи інше щось стало на перепоні, так і не зійшлися [Лукія і Дорошенко], так і носять свою любов поокремо (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. поокремо — ПООКРЕ́МО, присл., рідко. Кожний окремо, нарізно. Тільки спільне порозуміння.. може в кождій громаді поокремо зміцнити свобідні порядки громадські (Фр.  Словник української мови в 11 томах