Великий тлумачний словник сучасної мови

поплювати

поплюва́ти

-юю, -юєш, док.

Плюнути кілька разів; плювати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поплювати — поплюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поплювати — ПОПЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. [Старшина:] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф'ю!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. поплювати — ПОПЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. [Старшина:] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф’ю!.. (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  4. поплювати — Поплювати, -плюю, -єш гл. Поплевать.  Словник української мови Грінченка