поплювати
поплюва́ти
-юю, -юєш, док.
Плюнути кілька разів; плювати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплювати — поплюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплювати — ПОПЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. [Старшина:] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф'ю!.. (М. Словник української мови у 20 томах
- поплювати — ПОПЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. [Старшина:] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф’ю!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- поплювати — Поплювати, -плюю, -єш гл. Поплевать. Словник української мови Грінченка