1. Словник української мови Грінченка

поплювати

Поплювати, -плюю, -єш

гл. Поплевать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплювати — поплюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поплювати — -юю, -юєш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплювати — ПОПЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. [Старшина:] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф'ю!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  4. поплювати — ПОПЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Плюнути кілька разів; плювати якийсь час. [Старшина:] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф’ю!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах