попросту

по́просту

розм.

1》 присл. Те саме, що по-простому.

2》 у знач. підсил. част. Просто; справді.

Значення в інших словниках

1. попросту — по́просту прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. попросту — ПО́ПРОСТУ, розм. 1. присл. Те саме, що по-про́сто́му. Яким постерегав [постерігав], що його й справді не розуміють слухачі, хотів говорити попросту, але якось не потрапляв (І.  Словник української мови у 20 томах
3. попросту — ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм.  Словник синонімів української мови
4. попросту — Попро́сту, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. попросту — ПО́ПРОСТУ, розм. 1. присл. Те саме, що по-про́стому. Яким постерегав [постерігав], що його й справді не розуміють слухачі, хотів говорити попросту, але якось не потрапляв (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах