поранка

по́ранка

-и, ж., розм.

Те саме, що порання.

Значення в інших словниках

1. поранка — по́ранка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поранка — ПО́РАНКА, и, ж., розм. Те саме, що по́рання. – Не дасть і поспати дітям з дороги, – гнівно шепотіла Уляна, починаючи свою поранку біля печі (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. поранка — ПО́РАНКА, и, ж., розм. Те саме, що по́рання. — Не дасть і поспати дітям з дороги, — гнівно шепотіла Уляна, починаючи свою поранку біля печі (Тют., Вир, 1964, 223).  Словник української мови в 11 томах
4. поранка — По́ранка, -ки ж. = поранина.  Словник української мови Грінченка