поранковий

поранко́вий

-а, -е, розм.

Який буває ранком; ранішній, уранішній, ранковий.

Значення в інших словниках

1. поранковий — поранко́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. поранковий — ПОРАНКО́ВИЙ, а, е, розм. Який буває ранком; ранішній, уранішній, ранковий. Він знав, що се встає поранковий вітер, який швидко розіб'є до решти густу мряку, що нависла над горою (І.  Словник української мови у 20 томах
3. поранковий — РАНКО́ВИЙ (який буває вранці, властивий ранкові), РА́НІШНІЙ, ВРА́НІШНІЙ (УРА́НІШНІЙ), ПОРА́НІШНІЙ розм., ПОРАНКО́ВИЙ розм., ПОРА́ННІЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. поранковий — ПОРАНКО́ВИЙ, а, е, розм. Який буває ранком; ранішній, уранішній, ранковий. Він знав, що се встає поранковий вітер, який швидко розіб’є до решти густу мряку, що нависла над горою (Фр.  Словник української мови в 11 томах