Великий тлумачний словник сучасної мови

порипіти

порипі́ти

-плю, -пиш; мн. пориплять; док.

1》 Рипіти якийсь час.

2》 розм. Піти, поїхати кудись, супроводжуючи свій рух рипінням.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. порипіти — порипі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порипіти — ПОРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. порипля́ть; док. 1. Рипіти якийсь час. Обидва [Шестірний і офіцер] знялися; порипіли чобітьми – і вийшли (Панас Мирний); Северин покрутився перед дзеркалом, поцмокав язиком, посвистів, порипів чобітьми...  Словник української мови у 20 томах
  3. порипіти — ПОРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. порипля́ть; док. 1. Рипіти якийсь час. Обидва [Шестірний і офіцер] знялися; порипіли чобітьми — і вийшли (Мирний, І, 1954, 355); Северин покрутився перед дзеркалом, поцмокав язиком, посвистів, порипів чобітьми...  Словник української мови в 11 томах
  4. порипіти — Порипі́ти, -плю́, -пи́ш гл. Поскрипѣть.  Словник української мови Грінченка