поробити
пороби́ти
-роблю, -робиш; мн. пороблять; док.
1》 перех. Зробити, виготовити що-небудь у певній кількості.
2》 перех. Повністю виконати яку-небудь роботу, сукупність дій; здійснити що-небудь, упоратися з чимсь.
|| У сполуч. з деякими іменниками у знах. в. уживається в знач.: виконати, здійснити те, що виражено іменником. Поробити візити.
3》 неперех., розм. Працювати якийсь час.
4》 перех., розм. Учинити що-небудь (перев. погане, варте осуду); накоїти.
5》 перех. Зробити, вдіяти що-небудь стосовно когось, чогось; вплинути на кого-небудь, упоратися з чимсь.
Нічого не поробиш — уживається на означення неможливості вчинити так, як хочеш, необхідності примиритися з тим, що є.
Що ж [ти] поробиш — уживається на означення безпорадності, неможливості вдіяти, змінити що-небудь.
6》 перех., кого ким – чим і з кого кого – що, рідко без додатка. Змінити соціальне становище, поліпшити або погіршити матеріальний стан і т. ін. багатьох.
|| кого, що яким. Довести до якогось стану, надати кому-, чому-небудь певних якостей, властивостей.
|| міф. Перетворити, обернути багатьох на кого-, що-небудь.
7》 неперех., кому, розм. Чаклуванням наслати хворобу, нещастя на кого-небудь; чарами викликати кохання до когось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови