портретний

портре́тний

-а, -е.

1》 Прикм. до портрет.

|| Такий, як на портреті; дуже точний.

|| Такий, завданням якого є створення портретів.

2》 у знач. ім. портретна, -ної, ж., заст. Кімната в дворянських маєтках, де були розвішані портрети предків.

Значення в інших словниках

1. портретний — портре́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. портретний — [портретнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. портретний — ПОРТРЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до портре́т. Мій друг, художник, показував портретні етюди, привезені з Полісся (І. Волошин); Франко виставляє перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків – з залізною волею...  Словник української мови у 20 томах
4. портретний — ПОРТРЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до портре́т. Мій друг, художник, показував портретні етюди, привезені з Полісся (Вол., Місячне срібло, 1961, 323); Франко виставляє перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків — з залізною волею...  Словник української мови в 11 томах