порішати

поріша́ти

I -аю, -аєш, недок., порішити, -шу, -шиш, док., розм.

1》 неперех., на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке-небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати.

2》 тільки док., неперех., з чим. Завершити яку-небудь справу.

|| Покласти край чомусь, покінчити з чим-небудь.

3》 тільки док., перех. Позбавити життя, убити.

Порішити себе — покінчити життя самогубством; накласти на себе руки.

II -аю, -аєш, док., перех., розм.

Розв'язати задачі, приклади і т. ін.

Значення в інших словниках

1. порішати — поріша́ти 1 дієслово доконаного виду приймати рішення розм. поріша́ти 2 дієслово доконаного виду розв'язати всі або багато завдань розм.  Орфографічний словник української мови
2. порішати — ПОРІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. 1. на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке-небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати. – Не буду я нічого казати!...  Словник української мови у 20 томах
3. порішати — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. порішати — ПОРІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. 1. неперех., на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке-небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати. — Не буду я нічого казати!...  Словник української мови в 11 томах