Великий тлумачний словник сучасної мови

посвоячитися

посвоя́читися

-чуся, -чишся, док., розм.

Стати свояками; поріднитися, породичатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посвоячитися — посвоя́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. посвоячитися — [посвойачиетиес'а] -чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. -йац':а, -йачтеис'а  Орфоепічний словник української мови
  3. посвоячитися — ПОСВОЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Стати свояками; поріднитися, породичатися.  Словник української мови у 20 томах
  4. посвоячитися — ПОСВОЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Стати свояками; поріднитися, породичатися.  Словник української мови в 11 томах