Великий тлумачний словник сучасної мови

посвоячити

посвоя́чити

-чу, -чиш, док., перех., розм.

Зробити свояками; поріднити, породичати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посвоячити — посвоя́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. Зробити свояками; поріднити, породичати.  Словник української мови у 20 томах
  3. посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати.  Словник української мови в 11 томах