посвоячити
посвоя́чити
-чу, -чиш, док., перех., розм.
Зробити свояками; поріднити, породичати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посвоячити — посвоя́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Словник української мови у 20 томах
- посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Словник української мови в 11 томах