1. Словник української мови у 20 томах

посвоячити

ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм.

Зробити свояками; поріднити, породичати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвоячити — посвоя́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. посвоячити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Словник української мови в 11 томах