посвоячити

посвоя́чити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвоячити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Словник української мови у 20 томах
  3. посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Словник української мови в 11 томах