посвоячити ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках посвоячити — посвоя́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови посвоячити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Великий тлумачний словник сучасної мови посвоячити — ПОСВОЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати. Словник української мови в 11 томах