посвоячитися ПОСВОЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Стати свояками; поріднитися, породичатися. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках посвоячитися — посвоя́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови посвоячитися — [посвойачиетиес'а] -чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. -йац':а, -йачтеис'а Орфоепічний словник української мови посвоячитися — -чуся, -чишся, док., розм. Стати свояками; поріднитися, породичатися. Великий тлумачний словник сучасної мови посвоячитися — ПОСВОЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Стати свояками; поріднитися, породичатися. Словник української мови в 11 томах