поселенець
поселе́нець
-нця, ч.
1》 Той, хто оселився у новому, необжитому місці.
|| Той, хто вселився в нову квартиру, новий будинок і т. ін.
2》 У дореволюційній Росії – той, кого заслано на поселення (у 3 знач.); засланець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови