посидіти

поси́діти

і діал. поседіти, -джу, -диш, док.

1》 Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи.

|| Побути в стані бездіяльності, спокою; відпочивати, сидячи, якийсь час.

2》 перев. над чим. Якийсь час робити що-небудь, працювати над чимсь (звичайно сидячи).

3》 Бути десь або в кого-небудь якийсь час (щоб розважитися, відпочити і т. ін.); провести час разом із ким-небудь.

4》 розм. Жити де-небудь, у когось якийсь час.

5》 перев. у сполуч. зі сл. у в'язниці, в тюрмі і т. ін., розм. Якийсь час бути ув'язненим, перебувати в тюрмі, відбуваючи покарання.

6》 на чому, розм. На якийсь час обмежити себе в харчуванні, вживаючи лише певні страви, продукти і т. ін.

Значення в інших словниках

1. посидіти — поси́діти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. посидіти — [посид'ітие] -иджу, -диеш; нак. -ид', -ид'теи  Орфоепічний словник української мови
3. посидіти — ПОСИ́ДІТИ і діал. ПОСЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. За лежнею ніколи посидіть (Номис); Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає.  Словник української мови у 20 томах
4. посидіти — Посиділи в гостях на покутті знадвору. Коли гостей не запросили до хати.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. посидіти — Поси́діти, -си́джу, -си́диш; пося́дь, поси́дьмо, -си́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. посидіти — ПОСИ́ДІТИ і діал. ПОСЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. За лежнею ніколи посидіть (Номис, 1864, № 10846); Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає.  Словник української мови в 11 томах
7. посидіти — Посидіти, -джу, -диш гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.  Словник української мови Грінченка