1. Великий тлумачний словник сучасної мови

посидіти

поси́діти

і діал. поседіти, -джу, -диш, док.

1》 Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи.

|| Побути в стані бездіяльності, спокою; відпочивати, сидячи, якийсь час.

2》 перев. над чим. Якийсь час робити що-небудь, працювати над чимсь (звичайно сидячи).

3》 Бути десь або в кого-небудь якийсь час (щоб розважитися, відпочити і т. ін.); провести час разом із ким-небудь.

4》 розм. Жити де-небудь, у когось якийсь час.

5》 перев. у сполуч. зі сл. у в'язниці, в тюрмі і т. ін., розм. Якийсь час бути ув'язненим, перебувати в тюрмі, відбуваючи покарання.

6》 на чому, розм. На якийсь час обмежити себе в харчуванні, вживаючи лише певні страви, продукти і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посидіти — поси́діти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. посидіти — [посид'ітие] -иджу, -диеш; нак. -ид', -ид'теи Орфоепічний словник української мови
  3. посидіти — ПОСИ́ДІТИ і діал. ПОСЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. За лежнею ніколи посидіть (Номис); Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає. Словник української мови у 20 томах
  4. посидіти — Посиділи в гостях на покутті знадвору. Коли гостей не запросили до хати. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. посидіти — Поси́діти, -си́джу, -си́диш; пося́дь, поси́дьмо, -си́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. посидіти — ПОСИ́ДІТИ і діал. ПОСЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. За лежнею ніколи посидіть (Номис, 1864, № 10846); Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає. Словник української мови в 11 томах
  7. посидіти — Посидіти, -джу, -диш гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24. Словник української мови Грінченка