1. Приповідки або українсько-народня філософія

посидіти

Посиділи в гостях на покутті знадвору.

Коли гостей не запросили до хати.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посидіти — поси́діти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. посидіти — [посид'ітие] -иджу, -диеш; нак. -ид', -ид'теи Орфоепічний словник української мови
  3. посидіти — і діал. поседіти, -джу, -диш, док. 1》 Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. || Побути в стані бездіяльності, спокою; відпочивати, сидячи, якийсь час. 2》 перев. над чим. Якийсь час робити що-небудь, працювати над чимсь (звичайно сидячи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посидіти — ПОСИ́ДІТИ і діал. ПОСЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. За лежнею ніколи посидіть (Номис); Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає. Словник української мови у 20 томах
  5. посидіти — Поси́діти, -си́джу, -си́диш; пося́дь, поси́дьмо, -си́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. посидіти — ПОСИ́ДІТИ і діал. ПОСЕ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. За лежнею ніколи посидіть (Номис, 1864, № 10846); Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає. Словник української мови в 11 томах
  7. посидіти — Посидіти, -джу, -диш гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24. Словник української мови Грінченка