Великий тлумачний словник сучасної мови

посиліти

поси́літи

-лію, -лієш, док., перех., розм.

Подужати, осилити що-небудь.

|| Подолати, перебороти (якесь почуття).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посиліти — поси́літи дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. посиліти — ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., кого, що, розм. Подужати, осилити що-небудь. – Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Ганна Барвінок); – Я раніше гадав, що він [кінь] не посиліє тягти воза, а тепер переконався – він ледар (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. посиліти — ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що-небудь. Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
  4. посиліти — Посиліти, -лію, -єш гл. Осилить, быть въ состояніи. Г. Барв. 428.  Словник української мови Грінченка