посиліти

ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., кого, що, розм.

Подужати, осилити що-небудь.

– Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Ганна Барвінок);

– Я раніше гадав, що він [кінь] не посиліє тягти воза, а тепер переконався – він ледар (Ю. Збанацький);

// Подолати, перебороти (якесь почуття).

Не посиліла-таки [Галочка] горя свого! (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. посиліти — поси́літи дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. посиліти — -лію, -лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що-небудь. || Подолати, перебороти (якесь почуття).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посиліти — ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що-небудь. Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
4. посиліти — Посиліти, -лію, -єш гл. Осилить, быть въ состояніи. Г. Барв. 428.  Словник української мови Грінченка