послідкувати

послідкува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Піти, рушити слідом за ким-, чим-небудь.

2》 Слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час.

Значення в інших словниках

1. послідкувати — послідкува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. послідкувати — ПОСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Піти, рушити слідом за ким-, чим-небудь. – Бо праця тепер не благословенна Богом. І, не дізнавшись нічого, Лася встала одного ранку вдосвіта та послідкувала нишком за Шапталою...  Словник української мови у 20 томах
3. послідкувати — ПОСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Піти, рушити слідом за ким-, чим-небудь. 2. Слідкувати за ким-, чим-небудь якийсь час.  Словник української мови в 11 томах