посмутнілий

посмутні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до посмутніти.

Значення в інших словниках

1. посмутнілий — посмутні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посмутнілий — ПОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до посмутні́ти. А чому ж це милий, Чому посмутнілий? (О. Ющенко); Варвара Сніжко, в вишиваній рясній сорочці, перемовлялася із Маврою, кивала на посмутнілих сусідок (К.  Словник української мови у 20 томах
3. посмутнілий — ПОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посмутні́ти. А чому ж це милий, Чому посмутнілий? (Ющ., Люди.., 1959, 12); Варвара Сніжко, в вишиваній рясній сорочці, перемовлялася із Маврою, кивала на посмутнілих сусідок (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах