посмутніти

посмутні́ти

-ію, -ієш, док.

1》 Стати смутним; засмутитися.

|| Набути сумного виразу (про очі, погляд, обличчя).

2》 перев. безос., перен. Стати похмурим, перестати тішити, радувати (про навколишнє середовище, природні умови тощо).

Значення в інших словниках

1. посмутніти — посмутні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посмутніти — див. журитися  Словник синонімів Вусика
3. посмутніти — ПОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати смутним; засмутитися. Чого мила посмутніла – Чи жаль коню вівса-сіна, Чи козаку меду-вина? (з народної пісні); Ярина знов було трохи посмутніла (Леся Українка); – Матір мою давно бачила?...  Словник української мови у 20 томах
4. посмутніти — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. посмутніти — ПОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати смутним; засмутитися. Чого мила посмутніла — Чи жаль коню вівса-сіна, Чи козаку меду-вина? (Укр.. лір. пісні, 1958, 238); Ярина знов було трохи посмутніла (Л. Укр., III, 1952, 737); — Матір мою давно бачила?...  Словник української мови в 11 томах
6. посмутніти — Посмутні́ти, -ні́ю, -єш гл. Опечалиться.  Словник української мови Грінченка