посмутніти
посмутні́ти
-ію, -ієш, док.
1》 Стати смутним; засмутитися.
|| Набути сумного виразу (про очі, погляд, обличчя).
2》 перев. безос., перен. Стати похмурим, перестати тішити, радувати (про навколишнє середовище, природні умови тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмутніти — посмутні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посмутніти — див. журитися Словник синонімів Вусика
- посмутніти — ПОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати смутним; засмутитися. Чого мила посмутніла – Чи жаль коню вівса-сіна, Чи козаку меду-вина? (з народної пісні); Ярина знов було трохи посмутніла (Леся Українка); – Матір мою давно бачила?... Словник української мови у 20 томах
- посмутніти — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- посмутніти — ПОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати смутним; засмутитися. Чого мила посмутніла — Чи жаль коню вівса-сіна, Чи козаку меду-вина? (Укр.. лір. пісні, 1958, 238); Ярина знов було трохи посмутніла (Л. Укр., III, 1952, 737); — Матір мою давно бачила?... Словник української мови в 11 томах
- посмутніти — Посмутні́ти, -ні́ю, -єш гл. Опечалиться. Словник української мови Грінченка