поснуватися

поснува́тися

-ується, док.

1》 Почати снуватися, виникати в голові одна за одною (про думки, мрії і т. ін.).

2》 Простягнутися в різних напрямках по поверхні чого-небудь.

|| Почати поширюватися в певному напрямі; потягнутися (про дим, туман тощо).

Значення в інших словниках

1. поснуватися — поснува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поснуватися — ПОСНУВА́ТИСЯ, ує́ться, док. 1. Почати снуватися, виникати в голові одна за одною (про думки, мрії і т. ін.). Мелашка, підбадьорена за свою ходу, ще бистріше взяла ногу. А мислі по-старечому поснувалися їй, одна одну здоганяючи (Г. Косинка).  Словник української мови у 20 томах
3. поснуватися — ПОСНУВА́ТИСЯ, ує́ться, док. 1. Почати снуватися, виникати в голові одна за одною (про думки, мрії і т. ін.). Мелашка, підбадьорена за свою ходу, ще бистріше взяла ногу. А мислі по-старечому поснувалися їй, одна одну здоганяючи (Кос., Новели, 1962, 145).  Словник української мови в 11 томах