поснідати

посні́дати

-аю, -аєш, док., неперех. і розм. перех.

Поїсти вранці, з'їсти сніданок.

|| чим, розм. що. З'їсти що-небудь уранці на сніданок.

Значення в інших словниках

1. поснідати — посні́дати дієслово доконаного виду з'їсти сніданок  Орфографічний словник української мови
2. поснідати — [поус(')н’ідатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
3. поснідати — ПОСНІ́ДАТИ, аю, аєш, док., без прям. дод., розм., що. Поїсти вранці, з'їсти сніданок. – А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! – Та в мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, Поки сонце встане... (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. поснідати — ПОСНІ́ДАТИ, аю, аєш, док., неперех. і розм. перех. Поїсти вранці, з’їсти сніданок. — А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! — Та в мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, Поки сонце встане… (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. поснідати — Поснідати, -даю, -єш гл. Позавтракать. Як не прийдеш обідати, прийди поснідати. Чуб. V. 413.  Словник української мови Грінченка